Успіх роботи закладу дошкільної освіти багато в чому залежить від рівня професійно-педагогічної компетентності вихователів. Тому головне в науково-методичній роботі закладу дошкільної освіти − надання систематичної, своєчасної і достатньо практичної допомоги вихователям.

Завдання вихователя-методиста – знайти доступні і водночас ефективні методи підвищення педагогічної майстерності, які спонукатимуть вихователів  підвищувати свій фаховий рівень без спонукання «зверху», сприятимуть збагаченню їх педагогічного досвіду, формуватимуть у них навички самостійного аналізу власної професійної компетентності. Вимоги до особистісних і фахових якостей вихователя постійно зростають, що потребує удосконалення та урізноманітнення форм методичної роботи.

  В нашому закладі дошкільної освіти для підвищення професійного рівня педагогічних працівників  використовуються  три  групи  форм  організації методичної  роботи:

• колективні
• групові
• індивідуальні.

Індивідуальні форми методичної роботи

Індивідуальні форми методичної роботи спрямовані на методичне самовдосконалення  та формування індивідуальної, авторської, високоефективної системи педагогічної діяльності кожного вихователя дитячого садка. Такі форми організації методичної роботи дають змогу педагогові самостійно працювати над підвищенням свого фахового рівня та  розробити власну програму самовдосконалення, яка враховуватиме його професійні потреби та інтереси.

Для ефективної організації методичної роботи в закладі дошкільної освіти враховується рівень професійної підготовки педагогів. Важливою умовою успішної діяльності як вихователів, так і закладу загалом, є  чітке, конкретне планування методичної роботи.

Перед тим як розпочинати методичну роботу з педагогом, проводиться  діагностування:

• опитування,
• анкетування
• індивідуальні бесіди.

Це допомагає визначити, яка проблема  цікава для педагога або в чому він зазнає труднощів. Лише після цього складаємо план індивідуального професійного самовдосконалення.

Під час індивідуальної методичної роботи допомагаємо педагогам: підготуватися до участі в роботі методичних комісій, семінарів, конференцій, педагогічних читань, розв’язувати проблеми, пов’язані з удосконаленням освітньої діяльності, проводити експериментальні дослідження, знаходити літературу з провідної теми самоосвіти.

 Індивідуальні форми методичної роботи, які проводяться в нашому закладі:

• самоосвіта
• консультування
• вивчення перспективного педагогічного досвіду
• атестація
• курси підвищення кваліфікації.

Самоосвіта    Це найефективніша індивідуальна форма здобуття педагогами нових знань, умінь і навичок шляхом самостійних занять на робочому місці чи поза ним. Вихователь-методист дитячого садка слідкує за тим, щоб самоосвіта педагогів була цілеспрямованою та результативною: знайомить вихователів із сучасними аспектами професійного розвитку, роз’яснює їм законодавчі тонкощі, підказуйте правильні методи, прийоми та шляхи саморозвитку. У процесі самоосвіти педагоги: опрацьовують в літературу, пов’язану з їх практичною діяльністю, беруть участь у конференціях, тренінгах, науково­практичних семінарах, консультуються у досвідчених спеціалістів, вивчають перспективний педагогічний досвід, ведуть власну картотеку з обраної ними проблеми, працюють з банком діагностичних і корекційно­розвивальних програм  тощо.

Ефективність самоосвіти залежить від того, наскільки педагог буде систематичним і послідовним у своїх стараннях, чи ускладнюватиме поступово зміст і форми роботи над собою. Не менш важливі принципи організації самоосвіти – взаємозв’язок наукових і методичних знань у самоосвітній підготовці вихователів та відповідність змісту самоосвіти рівню підготовки педагога, його інтересам і вподобанням. 

Консультування Серед багатьох форм індивідуальної методичної роботи, які застосовуються у нашому закладі , провідне місце посідає консультування педагогів. Практика показує, що корисна порада чи вчасно проведена консультація здатна скорегувати роботу педагога, направити її в раціональне русло. Вихователям надаються поради з основних напрямів роботи педагогічного колективу, з актуальних проблем педагогіки, а також за їхніми індивідуальними запитами. Основні консультації плануються в річному плані закладу освіти, індивідуальні проводяться  за необхідністю. Потреба в їх наданні виникає спонтанно, тож відповідальність за якість їх проведення покладена на вихователя­методиста і залежить від його педагогічної інтуїції та професійної компетентності.

Вивчення перспективного педагогічного досвіду

Вивчення перспективного педагогічного досвіду дає змогу відшукати нові підходи до роботи з дітьми, виокремити їх із масової практики. Крім того, ця робота пробуджує ініціативу, творчість, сприяє удосконаленню професійної майстерності педагогів. З огляду на це щорічно в межах методичної роботи організовуємо відкриті покази, на яких педагоги презентують свій кращий досвід роботи в одному з напрямів дошкільної педагогіки. Якщо в процесі планового вивчення роботи конкретного педагога ми відмічаємо високі результати в реалізації програми, значні досягнення в навчанні та вихованні дошкільників, то розробляємо систему відвідувань для вивчення досвіду його роботи. Це дає змогу впевнитися, що здобуті успіхи є результатом систематичного використання вихователем цікавих ефективних прийомів, тобто позитивні результати у діяльності педагога є не випадковими, а стабільними.

Етапи вивчення перспективного педагогічного досвіду:

• етап дослідження (анкетування, спостереження, бесіда)
• етап аналізу (відбір кращого досвіду із представленого за відповідними критеріями)
• етап візуального сприймання (ознайомлення з матеріалами досвіду).

Вивчення кращого досвіду педагогів дає змогу розв’язати низку завдань, таких як: цілеспрямоване накопичення педагогічних матеріалів, аналізування результатів діяльності у відповідному напрямі освітньої роботи, опис взаємозв’язаної роботи всіх спеціалістів дитсадка, підготовка закладу до державної атестації, менеджмент і маркетинг навчального процесу.

Організовуючи систему методичної роботи з упровадження перспективного педагогічного досвіду, насамперед проаналізовуємо наявність умов для реалізації роботи та продумуємо їх поліпшення. Зокрема, збагачуємо предметно­розвивальне середовище дошкільного закладу, удосконалюємо науково­методичне забезпечення освітнього процесу. Із вихователями, які впроваджуватимуть педагогічний досвід, складаємо план роботи, що передбачає вивчення перспективного досвіду, теорії питання і складання перспективного плану впровадження досвіду, тобто визначення форм і видів роботи, якими буде користуватися педагог.

Курси підвищення кваліфікації

Раз на 5 років вихователі закладу проходять курси підвищення кваліфікації – спеціально організовані заходи, які передбачають ґрунтовне розширення та поглиблення знань, умінь та професійних навичок педагогічних працівників. Їх проходження  забезпечує поглиблене вивчення питань організації освітнього процесу, освоєння інноваційних технологій та сучасних форм і методів діяльності педагогів-дошкільників. Курси підвищення кваліфікації мають на меті: поглибити та розширити знання педагогів із психології, теорії та методики дошкільної освіти ознайомити їх з досягненнями педагогічної науки проінформувати про нові нормативні, програмні та методично­інструктивні документи створити умови для досягнення педагогами високого рівня професіоналізму, набуття ними навичок творчої діяльності. Під час цих курсів переважають інтерактивні форми організації навчання: лекції, семінари, практичні заняття, конференції з обміну досвідом, круглі столи, тренінги, контрольно-діагностичні заходи, консультації, захисти проектів, ділові ігри тощо. Готуючись до написання й захисту випускної роботи курсів педагоги самостійно знайомляться з літературою відповідної тематики, набувають певні знання та навички, аналізують та роблять висновки, готують наочний матеріал для презентації тощо.

Зверніть увагу! Проходження курсів є необхідною умовою для атестації педагогічних працівників.

Атестація Педагоги закладів дошкільної освіти періодично проходять атестацію – комплексну перевірку, яку здійснює спеціальна атестаційна комісія задля визначення рівня кваліфікації педпрацівників. Ця комісія приймає рішення про відповідність педагога зайнятій посаді, встановлює, підтверджує (або не підтверджує) одну із кваліфікаційних категорій, визначає тарифний розряд оплати праці, присвоює педагогічне звання тощо.

Атестація стимулює: цілеспрямоване безперервне підвищення рівня фахової компетентності педагогів ріст їх професійної майстерності розвиток творчої ініціативи вихователів підвищення їх престижу й авторитету забезпечення ефективності навчально-виховного процесу. Підготовка педагогів до проходження атестації – одне із завдань методичної служби.

Тож на початку навчального року під час планування методичної роботи закладу ми складаємо  індивідуальні плани проходження атестації.   Звіти про хід атестації, рейтинг педагогів закладу дошкільної освіти, показники професійної діяльності та фахової компетентності педагогів, аналіз участі педагогів у методичних заходах тощо заслуховуються на педагогічних радах. Ці заходи допомагають нам підготувати вихователів  до проходження атестації.

Колективні та групові форми методичної роботи

Існують різноманітні колективні та групові форми методичної роботи з педагогами в закладі дошкільної освіти. В нашому закладі використовуються як традиційні ( педагогічні ради, семінари, засідання творчих груп тощо) , так і нетрадиційні форми методчної роботи, або інтерактивні (ділові ігри, тренінги, майстер-класи, кейс-технології і т. д.), які розвивають у педагогів креативне мислення, здатні подолати їх пасивність та допомагають виробити вміння знаходити нестандартні рішення у проблемних ситуаціях. Такі нетрадиційні підходи до навчання дуже ефективні й водночас цікаві для вихователів, а використання ігрових методів сприяє підвищенню їх інноваційного потенціалу та допомагає уникнути суб'єктивних бар'єрів у спілкуванні (невпевненість, побоювання помилитися, прийняти неправильне рішення тощо). Засідання творчих груп  – колективна форма методичної роботи в закладі дошкільної освіти,  яка забезпечує професійне, культурне та творче зростання педагогів. Під час цих засідань вихователі знайомляться з досягненнями педагогічної науки, обмінюються перспективним педагогічним досвідом, підвищуючи свій фаховий рівень та загальну обізнаність з багатьох питань.

Педагогічна рада Педагогічна рада – це традиційна форма методичної роботи, яка забезпечує колективне вирішення навчально-виховних завдань, сприяє розвитку професійної майстерності педагогів, стимулює розвиток творчого потенціалу педколективу. Головуючим на засіданні є завідувач закладу або вихователь-методист.  Останнім часом в закладі дошкільної освіти дедалі популярнішими стають нетрадиційні (інтерактивні) форми проведення педради, які допомагають уникнути такого недоліку традиційних форм як низька активність педагогів  та водночас здатні вирішувати серйозні питання у цікавій формі.

В нашому закладі є досвід проведення як традиційних , так і інтерактивних форм педрад: доповіді, ділові ігри, співдоповіді, дискусії, обговорення питань, круглі столи. 

Ділова гра До нетрадиційних форм методичної роботи з педагогічними кадрами нашого дошкільного закладу належить  ділова гра яка дозволяє відтворити реальну педагогічну діяльність чи умовні педагогічні ситуації, програвання яких дозволяє вихователям шляхом активної взаємодії знайти способи вирішення конфліктів, набути конкретні професійні вміння.  Під час підготовки до ділової гри: визначаємо мету і завдання гри, розробляємо сценарій, зокрема уточнюємо ролі та функції учасників, формулюємо чіткі правила гри та  створюємо графічну модель взаємодії педагогів, розробляємо систему оцінювання, добераємо методичне і технічне забезпечення. Процес проведення ділової гри відбувається в кілька етапів. Спершу ознайомлюємо учасників з метою, завданнями та умовами гри, а також пояснюємо правила проведення гри. Після цього формуємо групи учасників, розподіливши між ними ролі. Після роботи в групах відбувається наступний етап ділової гри – колективний аналіз ігрових ситуацій та формулювання можливих варіантів розв’язання проблеми. На підсумковому етапі разом з учасниками аналізуємо саму  гру та оцінюють її результати. Таким чином у процесі ретельно організованої ділової гри відбувається зіткнення різних думок та позицій педагогів, взаємна критика гіпотез і пропозицій, їх обґрунтування і зміцнення, що сприяє появі нових знань та можливостей максимально розкрити творчий потенціал вихователів.

Тренінг Останнім часом набули все більшої популярності  тренінги – інтерактивні форми групової роботи, які забезпечують активну участь і творчу взаємодію учасників та спрямовані на здобуття педагогами нових знань, розвиток соціально-комунікативних умінь, відпрацювання особистісних навичок тощо.  Під час підготовки до тренінгу визначаємо його мету та завдання, обераємо ефективну форму проведення та складаємо план тренінгового заняття. Це допомогає дотримуватися основних моментів, які мають бути опрацьовані в процесі інтерактивної групової роботи з педагогами та досягти очікуваного результату.

Майстер-клас Майстер-клас — найефективніший сучасний спосіб обміну й поширення передового педагогічного досвіду шляхом прямої коментованої демонстрації прийомів і методів роботи педагога, який отримав визнання у професійному середовищі. Така форма методичної роботи в закладі дошкільної освіти об’єднує педагогів, які бажають отримати повну інформацію про досвід педагога-майстра, засвоїти й використовувати розроблені й апробовані ним на практиці програми, методики, технології. Проводить майстер-клас педагог-майстер — висококваліфікований педагогічний працівник, який володіє інноваційним досвідом роботи, має індивідуальний стиль педагогічної роботи, досяг високих результатів у своїй професійної діяльності. У свій час методична служба закладу здійснює його науково-методичний супровід.

Основна мета майстер-класу – підвищення професійної майстерності педагогів — учасників майстер-класу в процесі активної педагогічної взаємодії щодо засвоєння досвіду роботи педагога-майстра.

Кейс-технології Серед інтерактивних технологій навчання в закладі дошкільної освіти впроваджуються кейс-технології – інтерактивні технології навчання педагогів  на основі  аналізування реальних або вигаданих проблемних ситуацій. Цінність цього методу навчання полягає в тому, що він не тільки відображає практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який потрібно засвоїти в процесі вирішенні цієї проблеми.  Ця сучасна інтерактивна форма методичної роботи  безумовно ефективна, оскільки суміщає навчальну, аналітичну та виховну діяльність вихователів. З методичного погляду кейс — це спеціально підготовлений навчальний матеріал, у якому описана проблемна ситуація, що запозичена з реальної практики вихователів дитячого садка. Кейси (ситуаційні вправи) мають чітко сформульовану мету, структуру та конкретні завдання, що стоять перед педагогами на кожному етапі роботи над обраною проблемою. Оптимальний обсяг кейса — два- три аркуші. Кейс складається з трьох основних частин: сюжетної, інформаційної та методичної.

Сюжетна частина Опис ситуації; інформація, що дає змогу зрозуміти, в яких умовах запропонована ситуація, що розвивалася; джерело цієї інформації

Інформаційна частина Інформація про розвиток подій

Методична частина   Мета і завдання кейса, завдання для педагогів щодо аналізування кейса та вказівки для організатора навчання (вихователя­методиста) щодо викладення запропонованої ситуації

Зверніть увагу! Сюжетна та інформаційна частини можуть тісно переплітатися або бути відносно незалежними одна від одної (якщо інформація розміщена в додатку).

Роботу з кейсами проводьте у сім етапів:

1. Ознайомлення із ситуацією (читання кейса)
2. Виділення основної проблеми (педагоги мають впевнитися, що зрозуміли завдання)
3. Проведення мозкового штурму (для активізації педагогів)
4. Аналізування кейса (читання з фіксуванням усіх чинників або проблем, які стосуються поставлених запитань)
5. Складання списку ідей і концепцій (визначення послідовності дій, труднощів й способів їх запобіганню)
6. Розв’язання кейса
7. Обговорення кейса (педагоги презентують результат роботи над кейсом) .

Складність завдань науково-методичної роботи в сучасному закладі дошкільної освіти, постійно оновлювальний характер її змісту, а також конкретні особливості того чи іншого навчального закладу передбачають постійне збагачення й підвищення ефективності традиційних форм методичної роботи, а також пошук  та упровадження нових форм і методів педагогічної діяльності.